Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів

• MedicReferat
• Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів

Страница: 3/10

Аналогічно еритроциту , реагують на опромінення інші клітини крові з патологічно редукованим глікокаліксом. УФО крові знімає з поверхні еритроцитів простогландини ,що мають високу поверхневу активність ,розрихлюють і солюбілізують мембрани. ПГ мають високу спорідненість до поверхні еритроцитів ,екранують її при цьому значно порушуючи її властивості та структуру .Вони є найбільш яскравими медіаторами запалення, метаболітами арахідонової кислоти ,утворюються у вогнищі запалення в результаті активно перебігаючих процесів перикисного окислення ліпідів клітинних мембран .Маючи виражену мембранотропну дію по відношенню до еритроцитів , ПГ зменшують деформацію і осмотичну стійкість еритроцитів людини. Достатньо однієї молекули ПГЕ 1 для того ,щоб визвати кардинальне простогландинове перебудування ліпідів в зовнішньому шарі мембран еритроцитів.

АУФОК індукують структурні перетворення термолабільних білків : альбуміну , імуноглобуліну М , комплементу та підвищує активність антитіл. Крім того , у кровоносне русло поступає ряд біологічно активних речовин ,компонентів поверхні клітин ( гепарин ,гістамін ,простогландини ),що призводять до активації нейрогуморальних систем організму та благоприємно рефлекторно діють на ЦНС. У сироватці крові активується антиоксидантні системи - звільнюється з зв’язаного стану токоферол ,білкові дисульфідні і гідросульфідні групи низькомолекулярні тіоли.

Вплив УФО підчиняється закону Арепт -Шульце , за яким слабкі впливи визивають стимуляцію процесів ,а сильні - пригнічення. Повторне опромінення дробними дозами дає добрий ефект ,чим одноразовий вплив ,що рівне сумі дробних доз .Біологічний ефект більш виражений у тканинах зі пониженою життєдіяльністю.

Більшість описаних ефектів АУФОК мають залежність від вихідного рівня процесів і функцій. Характер цієї залежності дає основу розглядати дію АУФОК скоріше ,як нормалізуюча ,адаптогенна , ніж стимулююча, тому є потужним адаптогеном квантова гемотерапія дозволяє організму краще боротися з різними патологічними процесами шляхом відновлення складних зв’язків ,що супроводжують імунну відповідь та нормалізують хелперо-супресивну рівновагу .

На сьогодні відомі дані про негативний вплив УФО на кров людини та тварини. Експериментально доведено ,що пряма дія УФ променів на кров у великих дозах при тривалій експозиції призводить до гемолізу еритроцитів. Вивчалося питання про набування кров’ю канцерогенних властивостей. Розрахунки показали ,що поява такого потребує щоденного опромінення крові на протязі 15-40 років. Перевагою даного методу є відсутність шкідливого впливу ,простота і доступність проведення ,але лікування реінфузіями УФ опроміненої крові викликає цілий ряд цінних терапевтичних ефектів ,а в деяких клінічних ситуаціях може погіршувати патологічну роль одного, або кількох симптомів.

Абсолютні протипокази: важкі форми гепато-і нефропатії, що супроводжуються енцефалопатіями; вкрай важкі септичні ендотоксикози;
гострий період інфаркту міокарда; гостра церебральна недостатність; схильність до гіпоглікімії; фотоалергія, фотосенсибілізація; кровотечі будь-якого генезу та локалізації; тіріотоксикоз; аутоімунні процеси в стадії декомпенсації.

Відносні протипокази: хронічна серцева недостатність по лівому шлуночковому типу 3 ступені; гіпокоагуляційний синдром; вік старше 80 років; індивідуальна виражена реакція на ексфузію крові; підвищена чутливість до УФ променів; еритропорфірія; кандідомікоз генералізований; пухлини ,що схильні до проліферації; кальозні виразки шлунку і дванадцятипалої кишки.

При проведенні АУФОК на фоні антибіотикотерапії треба пам’ятати про підвищену фотосенсибілізацію впливу антибактеріальних препаратів, тому при необхідність зменшити дозу АУФОК в даній ситуації.

Грунтуючись при проведеному вище аналізі можна стверджувати ,що особливе значення впливу на осередок різних патологічних процесів набуває фізичні методи дії. Повідомлень щодо лікування різних процесів за допомогою фізичних методів небагато і вони заслуговують на увагу у зв’язку з істотними перевагами , які впливають з їх етіопатогенетичного обгрунтування, виходячи з літературних даних, що показами до реінфузій АУФОК в генікологічному стаціонарі є : запальні захврювання геніталій (гострі та хронічні); порушення менструального циклу і ендокринні форми безпліддя.

Відповідно до сучасних уявлень, запальна реакція складається зі слідуючих взаємопов’язаних компонентів: зміни паренхіми, судинних реакцій з ексудацією ,звільнення біологічно-реактивних речовин, фагоцитозу, фізико-хімічні зміни в тканинах проліферативних процесів. Густа інервація додатків обумовлює часте залучання в патологічний процес нервової системи ,що призводить до глибоких порушень обміну речовин ,функції залоз внутрішньої секреції, а також поряд зміни мікроциркуляції. Багатокомпонентність дії реінфузії АУФОК : усунення геморагічних і коагуляційних порушень, підвищення захисних властивостей організму дозволяє використовувати їх терапії гнійно-запальних захворювань додатків матки.

В.І.Грищенко і В.А.Рєзніков (1983) відмітили благоприємний вплив АУФОК на імунологічну реактивність внутрішньоклітинний обмін речовин у хворих з запальними захворюваннями геніталій .Вони вказують на покращення кількісних і якісних характеристик Т-лімфоцитів, підвищення активності пероксидази ,зниження активності лужної фосфатази і вмісту глікогена в еритроцитах. На думку Шіферсон Г.С. ( 1988 ) АУФОК покращує активність фагоцитів у більшості хворих з хронічними запальними захворюваннями додатків, що пов’язано з підвищенням активності ферментних систем клітин.

Й.Й.Філатов (1937) вважав, що при переливанні опроміненої крові слід враховувати сам факт кровопускання та зворотнього вве­дення крові після її опромінення. Необхідно признати велике зна­чення самого акту кровопускання, так як він безперечно впливає на ЦНС і через неї на функції окремих органів та систем. Зворотне введення крові усуває анемію і теж чинить сприятливий вплив на ЦНС. Ряд послідовників Й.Н.Філатова вказують на те, що реінфузія УФО аутокрові сприяє стимуляції процесів кровотворення, які поліпшують показники червоної крови, сприяють насиченню киснем гемоглобіну. Внаслідок цього відбуваються структурно-функціональні зміни по­верхні еритроцитів та покращуються реологічні якості крові, так як знижується її в'язкість, зменшується мікроагрегація еритроцитів (Р.В.Чеминаев й співавт.,1980; В.М.Дуніна й співавт.,1989).Ряд авторів встановили факт підвищення фагоцитарної активності лейкоцитів безпосередньо після опромінення і введення крові в організм. G.Frick at al.(1974) спостерігали, що через 15 хвилин після УФО аутокрові відбувалось зниження кількості лейкоци­тів. Цим пояснювалось збільшення аглютинації лейкоцитів та актив­ного фагоцитозу, відзначалось звільнення гістаміну, катехоламінів і гепарину. З праць S.Wieiner (1974) випливає, що спочатку про­ходить зниження, а потім підвищення загальної кількості лейкоцитів.

Це вказує на підвищення лейкоцитарного захисту при запально-гнійних процесах. За даними О.О.Воронцова (1985), під впливом УФО у крові відбуваються зміни вмісту біологічно активних речовин: адреналіну, глютатіону, прогестерону, цистеїну гідрохлориду.

Низка вчених (К.Й.Самойлова,1979; П.Р.Зенков й співавт.,1981) відзначали зміни базофільних гранулоцитів, збільшення кількості гепарину, зменшення холестерину. Після УФО крові зменшується кіль­кість паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів, зростає осмо­тична резистентність еритроцитів та збільшується їх об’єм. Парале­льно цьому реєструється підвищення їх можливість до переносу кисню, Протягом 10 хвилин після введення опроміненої крові відбувається підвищення комбінованих рівнів кисни на 60%, через ЗО днів цей рівень складав 30% вище початкового рівня . В свою чергу В.І.Ротарь (1990) показав, що опромінена кров віддає свій кисень швидше і в більшій кількості ніж не опромінена. A.Piickenger (1954), E.Zigler (1959), H.Alberi еt а1.(1956,1960) відзначали розпад тромбоцитів, денатурацію фібриногена і зниження холестерину під впливом УФО крові. Зниження холестерину та сечовини під дією УФО аутокрові відмітили, а також Р.Weli (1960) та S.Wieiner еt а1.(1975).

В.Г.Ясногородський (1975), А.М.Зербіна (1980) стверджують, що під впливом УФО аутокрові розширюються капіляри, посилюється протікання крові, підвищується проникливість капілярів. F.M.Ganiicke еt а1.(1975) пов'язують довготривалий терапевтичний ефект УФО крові зі збільшенням колатерального кровообігу. S.Wieiner еt а1., (1974) виділяють дві фази в реакції організму. Перша фаза -біохімічна. В ній миттєвий ефект процедури зумовлений надходженням в кров біологічно активних речовин - гепарину, гістаміну, катехоламінів. Реактивне збільшення числа базофілів свідчить про поси­лення обміну речовин. Друга фаза - судинна. Вона пов'язана з посиленням колатерального кровообігу і покращення мікроциркуляціі. На покращення останньої вказували теж В.І.Зенков й співавт.(1988) та Н.Х.Сухоту (19885. Посилення окисних процесів реєстрували Л.В.Потапов й співавт. (1980,1981), К.Й.Самойлова й співавт. (1987).

Особливої уваги заслуговують роботи Й.Г.Коломиец й співавт. (1985). Е.Д.Мирович й співавт. (1986). І.Г.Аббасзаде (1989). Ними доказано, що УФО крові володіє бактерицидними якостями, сприяє нормалізації імунологічної активності організму, збільшує резис­тентність організму до інфекції.

Розділ 2. Об’єкти та методи дослідження.

2.1 Клінічна характеристика хворих.

В основу своєї роботи ми поклали результати комплексного лікування 79 хворих з гострими та загостреннями хронічних процесів внутрішніх жіночих статевих органів неспецифічної етіології віком від 18 до 45 р., які проходили лікування в стаціонарі клінічного пологового будинку №1 та жіночої консультації №1 м. Чернівці з грудня 1998 по грудень 1999р. З метою одержання об’єктивної оцінки нашої методики, що була включена в комплексне лікування, всіх хворих ми розділили на дві групи основну і контрольну (табл.1)

Таблиця №1.

Реферат опубликован: 16/06/2005 (17055 прочтено)